- відлучити
- —————————————————————————————відлучи́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
відлучити
Смотреть что такое "відлучити" в других словарях:
відлучити — див. відлучати … Український тлумачний словник
відлучений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відлучити … Український тлумачний словник
відлучення — я, с. Дія за знач. відлучити й відлучитися 1), 2) … Український тлумачний словник
повідлучати — а/ю, а/єш, док., перех. Відлучити всіх чи багатьох … Український тлумачний словник
